Чому не складають іспит: найслабша частина вирішує все
3 хв читання
За оприлюдненими даними за 2024 рік іспит з державної мови складають приблизно 73–76 відсотків кандидатів — тобто приблизно один із чотирьох його не складає. Число не драматичне, але й не мале, а причина, через яку не вдається, майже завжди та сама.
Пастка не в балах, а в правилі
Найбільша пастка — не загальна кількість балів, а саме правило оцінювання: рівня A2 треба досягти в кожній частині окремо, а рівень A1 у кожній частині є обов'язковою умовою.
Із цього випливає висновок, який варто прочитати двічі: найслабша частина вирішує весь результат, навіть якщо решту написано дуже добре.
Загальне питання «скільки балів із 80» тут узагалі не має сенсу. Осмислено питати інакше:
| Частина | Бали | Поріг A1 | Поріг A2 |
|---|---|---|---|
| читання і письмо | 50 | 13 з 22 | 17 з 28 |
| слухання | 20 | 6 з 10 | 6 з 10 |
| говоріння | 10 | 5 | 6 |
Чому не вдається й тим, хто добре готується
Три найчастіші моделі підготовки, що виглядають розумно, але натикаються на те саме правило:
- «Готуюся до вищого рівня». Завдання A1 пропускаються як надто легкі. Але якщо групу A1 не досягнуто, A2 навіть не починають рахувати — навіть чудово виконані завдання A2 лишаються незарахованими.
- «Наберу балів там, де мені вдається». Так працює середнє, а тут середнього немає. Сильна частина читання не компенсує недосягнутого порога в говорінні.
- «Говоріння дає лише 10 балів, воно неважливе». Саме тому воно й небезпечне: частина маленька, поріг відносно високий, а будь-яке його недосягнення падає на весь результат.
Що з цього робити
Практична порада коротка: якомога раніше з'ясуйте свою найслабшу частину і тренуйте саме її.
Це не те саме, що «вчити більше». Це означає:
- Спершу пройдіть усі чотири частини по одному разу — не заради доброго результату, а щоб побачити, якого порога не досягнуто.
- Далі розподіляйте час не порівну, а на користь найслабшої частини. Сильну частину досить підтримувати.
- Перевіряйте пороги, а не загальну суму. Після кожного тренування питання звучить «чи досяг я 13/22 і 17/28», а не «скільки я набрав усього».
Як із частин складається підсумковий результат, описано окремо: як оцінюється іспит.
Чого ці цифри не кажуть
- Чому саме не вдається цим 24–27 відсоткам. Оприлюднюється загальна статистика, а не зведення причин нескладання; усе сказане вище випливає з правила оцінювання, а не з оприлюдненого аналізу причин.
- Як статистика розподіляється за частинами. Такого розподілу не оприлюднюють, тому ми його й не наводимо.
- Скільки разів у середньому перескладають. Це теж не оприлюднюється.
Тому цей текст не є прогнозом щодо вас. Це лише правило, яке діє для всіх однаково, і висновок, що з нього випливає.
Де це випробувати
Найслабшу частину найшвидше показує весь формат поспіль: зразкові екзаменаційні тести, а завдання на письмо й говоріння з оцінюванням можна тренувати в розділі тренувань. Окремо описані частина читання і письма та стратегія частини говоріння. Короткі відповіді — на сторінці поширених запитань.
Джерела
- Статистика іспитів (2024) — https://jp.lt/
- Оцінювання результатів — іспит базової–I категорій (рівень A1–A2) — https://www.nsa.smsm.lt/wp-content/uploads/2026/02/A1-rezultatu-vertinimas.pdf
- Інструкції проведення іспитів — https://www.nsa.smsm.lt/for-foreigners/lietuviu-kalbos-egzaminai-uzsienieciams/vykdymo-instrukcijos/
Востаннє перевірено: 26 жовтня 2026 р.
«Lietuvių A2» — це незалежний сайт підготовки до іспиту. Ми не є екзаменаційним центром і не є бюро юридичних послуг; ми не пов'язані з жодною установою, яка організовує або визнає іспити з державної мови. Наше оцінювання — це тренувальний зворотний зв'язок, а не офіційний результат іспиту. Цей текст має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Пороги оцінювання та актуальний порядок перед іспитом перевірте в установі, яка адмініструє іспит.